А українська вишиванка — диво, У ній народу код, його душі. І кожному в ній зручно і красиво, Вдягнути ж вишиванку поспіши. І гордо йди у ній по цілім світі, Та мовою своєю розмовляй! І хай сміється сонечко в зеніті — Ти рідного свого не забувай! Бо в ньому все — ліс, гори і долина, І річечка, й маленьке джерельце, Твій рідний край, чарівна Україна, І мати, й батько — пам’ятай про це! І хліб на вишиванім рушникові, І пісня, що до серця пролягла, І краєвиди навкруги чудові, І стежка, що у Всесвіт повела. Вдягни свою чудову вишиванку, Відчуй в ній ласку і душі тепло, І чистий ранок в ніжному серпанку, І те, як добре з мамою було.
